Харківська обл.
Інформація про документ
| Назва документа | Регіональна стратегія розвитку 2021-2027 роки |
| Назва стратегії, на підставі якої створено | RR01:8264-7701-8172-7298 V.1 |
| Рівень документу | Регіональний |
| Адміністративно-територіальна одиниця | Область |
| Період дії з | 2021 |
| Період дії до | 2027 |
Суб'єкт, відповідальний за подання даних
| Назва суб'єкта, відповідального за подання даних | Дніпропетровська ОВА 00022467 |
| Посада уповноваженої особи суб'єкта, відповідального за подання даних | Не вказано |
| ПІБ уповноваженої особи суб'єкта, відповідального за подання даних | Андрєєв Олександр Вікторович |
Дані про затвердження документа
| Дата прийняття | Не вказано |
| Номер рішення | Не вказано |
| Вид | Не вказано |
| Видавник | Не вказано |
| Ідентифікатор | Не вказано |
Загальна частина
Необхідність оновлення Стратегії розвитку Харківської області на 2021-2027 роки зумовлена прийняттям постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки» (від 13.08.2024 № 940), відповідно до якої обласні державні адміністрації мають привести регіональні стратегії розвитку у відповідність зазначених змін. Оновлення стратегії розвитку Харківської області є критично важливим через значні зміни, спричинені військовою агресією. Людські жертви, руйнування інфраструктури, міграція населення та релокація бізнесів потребують відповідного реагування. Оцінки прямих збитків інфраструктури Харківської області на початок 2024 року, за попередніми оцінками, сягали понад 30 млрд дол., що співставно обсягам сумарних збитків на решті підконтрольних територій України. Стратегування в умовах військових загроз ускладнюється змінами базових значень соціально-демографічного та економіко-просторового потенціалу регіону. Військовий конфлікт створюють критичні ризики та виклики, які обмежують можливості сценарного планування соціально-економічного розвитку та реалізацію довгострокових проєктів. У таких умовах зростає важливість реалізації гнучких та адаптивних сценаріїв. У поточних умовах зростає роль військових та гуманітарних потреб, зменшення ризиків для життя та здоров’я громадян, нівелювання наслідків стресу, тривоги та невпевненості в майбутньому, протидії поширенню дезінформації. Водночас важливо закладати стійкі орієнтири для майбутнього розвитку, які залишатимуться актуальними незалежно від змін у зовнішньому середовищі. Це допоможе зберегти фокус на довгострокових цілях, забезпечити послідовність у діях та підтримувати мотивацію серед населення та бізнесу й водночас ефективно реагувати на поточні виклики та забезпечити стабільний розвиток регіону в довгостроковій перспективі, навіть в умовах військової агресії та нестабільності. Оновлення Стратегії розвитку Харківської області на 2021–2027 роки є актуалізацією документа, затвердженого 27 лютого 2020 року Харківською обласною радою (рішенням №1196-УІІ), згідно з чинним законодавством: Законом України «Про засади державної регіональної політики», постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів». Стратегія оновлена з урахуванням Цілей сталого розвитку, постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки». Оновлення документа здійснювалося Харківською обласною військовою адміністрацією з урахуванням пропозицій громадськості і зацікавлених сторін: департаментів ХОВА, підприємств, кластерів, асоціацій, профспілок, депутатів різних рівнів, фахових експертів. Стратегія є документом вищого рівня в області й основою для розробки та уточнення діючих стратегій розвитку, програм, планів заходів із реалізації для територіальних громад, обґрунтування інвестиційних проєктів, залучення коштів державного та місцевого бюджетів.
Головні чинники та сценарії розвитку регіону
Сценарії розвитку Харківської області до 2027 року сформовані на основі результатів аналізу SWOT-факторів, дослідження соціально-економічного стану регіону, виявлених проблем, а також із урахуванням припущень прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2025–2027 роки, розробленого Міністерством економіки України і схваленого постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.2024 №780, а також прогнозів Світового банку та Міжнародного валютного фонду для України. Враховано також чинники, що мають прямий вплив на стан інфраструктури, відновлення економіки, соціальні та екологічні процеси в області, зокрема — наслідки війни, відновлення бізнесу, державні програми підтримки, а також важливі фактори, такі як міграція і повернення внутрішньо переміщених осіб (ВПО), стан ринку праці, інвестиції в інфраструктуру, наукові та інноваційні ініціативи, цифровізація, а також соціальна підтримка різних категорій населення. Сценарії розроблено за трьома варіантами оптимістичний, реалістичний (базовий) та песимістичний сценарій
Ключові висновки та напрями дій
1. Залучення інвестицій та розвиток інфраструктури
Один із основних чинників успішного розвитку Харківської області — це залучення коштів у економіку та відновлення інфраструктури. Для забезпечення стабільного економічного зростання важливо активно працювати над створенням сприятливих умов для донорів та інвесторів через розвиток відповідної співпраці й інфраструктури підтримки малих і середніх підприємств.
2. Стимулювання повернення ВПО та трудової міграції
Міграційні процеси — це не тільки в иклики, а й можливості для регіону. Повернення внутрішньо переміщених осіб (ВПО) може значно сприяти відновленню робочих місць і попиту на житло, особливо в контексті соціальних інфраструктурних проєктів. Важливо створювати умови для адаптації ВПО та залучення кваліфікованої робочої сили з інших регіонів та із-за кордону, що допоможе вирішити питання дефіциту кадрів.
3. Відновлення науково-технічного потенціалу та інновацій
Враховуючи високий науковий потенціал Харківської області, важливо зосередитись на відновленні науково-дослідних установ і підтримці інновацій. Співпраця з міжнародними партнерами, інвестиції в стартапи та новітні технології можуть стати основою для швидкої модернізації промислових підприємств і зростання конкурентоспроможності регіону.
4. Соціальна підтримка та реабілітація ветеранів
У поствоєнний період необхідно приділяти особливу увагу підтримці ветеранів, осіб з інвалідністю та соціально незахищених верств населення. Створення програми реабілітації, професійної адаптації ветеранів та осіб, які постраждали від війни, дозволить не тільки забезпечити їх соціальне благополуччя, але й додати до економіки регіону значний кадровий потенціал, який стане важливим для відновлення бізнесу та інфраструктури.
5. Екологічні та енергетичні ініціативи
Для сталого розвитку регіону особливу увагу слід приділяти екологічним ініціативам та розвитку альтернативних джерел енергії. Модернізація енергетичної інфраструктури, розвиток відновлювальних джерел енергії (сонячні, вітрові станції), покращення екологічної ситуації, зниження викидів та захист водних ресурсів мають стати важливими етапами на шляху до відновлення області.
6. Стабільність на ринку праці та освіта
Стабільність на ринку праці й доступність освіти для молоді та професійної підготовки дозволять зберегти кадровий потенціал і скоротити рівень безробіття. Важливо адаптувати освітню систему до потреб економіки, орієнтуючись на новітні професії в технологічних, аграрних, екологічних і індустріальних сферах. Це допоможе забезпечити не тільки трудову зайнятість, а й підвищити кваліфікацію населення.
7. Стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу
Підтримка місцевих підприємців через пільгове кредитування, спрощення процедур, створення нових можливостей для бізнесу буде важливою умовою для відновлення економіки області. Малий і середній бізнес може стати локомотивом для відродження економіки, створення нових робочих місць і розвитку інновацій.
8. Забезпечення стійкості регіону
Розробка та реалізація комплексних ініціатив для забезпечення енергетичної, продовольчої та комунікаційної стійкості регіону відповідно до національної концепції стійкості. Це включатиме підтримку відновлення критичної інфраструктури, розвиток інновацій у сферах енергетики та агропродовольства, а також підвищення спроможності місцевих громад до адаптації в умовах сучасних викликів.
Оптимістичний сценарій
Прогнозні умови:
Соціально- економічні показники:
Міграція та ринок праці:
Підтримка ветеранів та соціально незахищених верств населення:
Промисловість:
Сільське господарство:
Енергетика та інфраструктура:
Соціальна інфраструктура та ЖКГ:
Цифровізація та інновації:
Екологія:
Ключові драйвери росту:
Міграція та ринок праці:
Підтримка ветеранів та соціально незахищених верств населення:
Інвестиції у технології та інфраструктуру:
Цифровізація та інновації:
Екологічні ініціативи та альтернативні джерела енергії:
Реалістичний сценарій
Прогнозні умови:
Соціально- економічні показники:
Міграція та ринок праці:
Підтримка ветеранів та соціально незахищених верств населення:
Промисловість:
Сільське господарство:
Енергетика та інфраструктура:
Цифровізація та інновації:
Екологія:
Ключові драйвери росту:
Помірні інвестиції в основні галузі економіки:
Міграція та ринок праці:
Державні програми підтримки:
Енергетичні проєкти та інфраструктурне відновлення:
Песимістичний сценарій
Прогнозні умови:
Соціально- економічні показники:
Міграція та ринок праці:
Підтримка ветеранів та соціально незахищених верств населення:
Промисловість:
Сільське господарство:
Енергетика та інфраструктура:
Цифровізація та інновації:
Екологія:
Ключові проблеми та фактори:
Низький рівень інвестицій:
Проблеми з міграцією та відтоком працездатного населення:
Низька ефективність соціальних програм:
Недостатнє впровадження інновацій та цифрових технологій:
Екологічні проблеми:
Стратегічне бачення розвитку регіону
Стратегічне бачення Харківської області до 2027 року — це східний форпост Європи, який, незважаючи на виклики, стає важливим економічним, інноваційним і культурним центром, здатним підтримувати національну територіальну цілісність і безпеку України завдяки своєму прикордонному статусу, високому потенціалу для розвитку цифрових технологій та науково-технічних інновацій. Харківщина має стати одним із провідних регіонів, де високі технології, агропромисловий потенціал та енергетичні рішення поєднуються з національною безпекою та стабільністю. Географічне розташування та прикордонний статус визначають Харківську область як стратегічно важливий регіон, який бере активну участь у забезпеченні територіальної цілісності України. Військово-політична ситуація вимагає оновлення традиційних ролей Харківщини і визначає необхідність створення нових форм економічної та інфраструктурної стійкості, а також розвитку захищеної цифрової інфраструктури і нових моделей бізнесу. Не менш важливим є розбудова сталої економіки та здійснення “цифрового” та “зеленого” переходу, як основи майбутнього розвитку, що дозволить значно покращити якість життя населення. Харків має стати лідером у розвитку технологій подвійного призначення, цифрових рішень для промисловості, енергетики та сільського господарства, сприяти розвитку високотехнологічних стартапів та бізнесів у сферах IT, біотехнологій, екології та енергозбереження. Незламність населення Харківщини — ключова цінність стратегії розвитку. Важливість психологічної стійкості, патріотизму і підтримки громадянських ініціатив для регіону є невисокою. Військові та соціальні випробування стали стимулом для згуртування місцевих громад, що, в свою чергу, створює основу для сталого соціального розвитку, розбудови миру і зміцнення громадянського суспільства. Підтримка ветеранів, внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і соціально незахищених верств населення, а також реалізація програм з адаптації і реабілітації, повернення мігрантів є важливими складовими розвитку Харківщини. Розвиток відновлювальних джерел енергії, інфраструктури енергозбереження та зменшення викидів забруднюючих речовин є основою розбудови сталої моделі розвитку, відновлення навколишнього середовища та забезпечення енергетичної незалежності регіону. Інвестиції у «зелені» технології, енергоефективність та екологічні ініціативи створюють формують умови для стабільного розвитку на найближчі роки. До 2027 року Харківська область має стати регіоном, який демонструє включеність до глобальних процесів розвитку, розвиток інноваційних технологій, зміцнення національної безпеки, відновлення економіки, та поліпшення якості життя своїх громадян. Технологічний прогрес, сильна економіка, стабільне соціальне середовище та активна громадянська позиція жителів будуть запорукою нових можливостей для області, що дозволить їй стати одним із провідних центрів розвитку в Україні.
Механізм реалізації
Внесення змін до Стратегії регіонального розвитку Харківської області на 2021-2027 роки зумовлює уточнення механізму її реалізації, який передбачає розробку одного плану реалізації стратегії на 2025-2027 роки. Фактично реалізація стратегії здійснюватиметься за другим етапом, що визначається відповідним планом реалізації стратегії. В рамках розробки плану реалізації стратегії будуть уточнені та деталізовані показники досягнення стратегічних та операційних цілей і завдань стратегії. Виконання цілей стратегії забезпечується широким спектром інструментів, які спрямовані на досягнення стратегічних цілей і завдань:
- План заходів з реалізації Стратегії – структурований документ, що визначатиме середньострокові організаційні, правові та інші заходи, необхідні для реалізації регіональної стратегії, строки здійснення заходів та відповідальних за їх здійснення, індикатори оцінювання здійснення заходів та їх цільові значення індикативні обсяги і джерела фінансування, регіональні програми розвитку, спрямовані на вирішення інвестиційних завдань регіональної стратегії. Він забезпечує системну та поетапну реалізацію стратегічних цілей.
- Програмно-проєктний підхід – розроблення та впровадження програм і проєктів регіонального розвитку, орієнтованих на пріоритетні напрями діяльності: економічний розвиток, розвиток людського потенціалу, формування сталого просторового середовища.
- Моніторинг та оцінювання результативності – впровадження механізмів регулярно- го спостереження за показниками, встановленими Стратегією, та здійснення коригувальних дій у разі відхилень від запланованих результатів. В процесі розробки плану заходів з реалізації стратегії будуть уточнені та деталізовані кількісні і якісні показники реалізації цілей.
- Механізми державно-приватного партнерства (ДПП), грантового фінансування та залучення інвестицій – стимулювання бізнесу, міжнародних організацій та інших партнерів до активної участі у впровадженні стратегічних проєктів.
- Інформаційна підтримка та комунікаційні платформи – забезпечення прозорості, відкритості, інклюзивності процесу реалізації Стратегії, залучення всіх зацікавлених сторін до дискусії та розробки спільних рішень.
Тенденції та основні проблеми соціально-економічного розвитку регіону
ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ І СУМІЖНІ ТЕРИТОРІЇ
Географічне розташування та прикордонний статус Харківської області визначають ї ї ключову роль у забезпеченні територіальної цілісності України. Військово- політична ситуація обмежує традиційні для Харківщини чинники зростання, пов’язані з роллю логістичного центру.
ЛАНДШАФТНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕЛЬЄФУ, ХАРАКТЕРИСТИКА ҐРУНТІВ І ГІДРОЛОГІЯ
Руйнування та пошкодження ґрунтового покриву, природно-заповідного фонду, лісових ресурсів та водних об’єктів внаслідок бойових дій, тимчасової окупації та використання важкої техніки суттєво впливають на екологічний стан та агропромисловий потенціал регіону, що потребує тривалих відновлювальних заходів. Велика частина лісових і сільськогосподарських угідь області потребує розмінування, що гальмує економічне використання цих територій та ускладнює процеси відновлення регіонального розвитку
ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ І КЛІМАТИЧНІ УМОВИ
Запаси корисних копалин Харківської області, за розрахунками Forbes на лютий 2023 року, оцінюються в 685 млрд доларів США, що є третім значенням за розміром серед підконтрольних регіонів України після Дніпропетровської та Полтавської областей. Ерозія грунтів, пошкодження земельних ресурсів та мінерально-сировинної бази внаслідок бойових дій створюють значні перешкоди для ефективного використання природно-ресурсного потенціалу регіону
НАЯВНІСТЬ МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
Робота з організації розроблення та оновлення містобудівної документації населених пунктів територіальних громад у регіоні триває
БЕЗПЕКА, ОБОРОНА ТА ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ
Харківська область зазнала найбільших втрат серед підконтрольних територій України. Значні руйнування житлових, промислових і соціальних об'єктів створюють суттєві виклики для відновлення регіонального розвитку
ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ ТА РИНОК ПРАЦІ
Демографічна ситуація в Харківській області має ознаки депопуляції, зокрема через перевищення смертності над народжуваністю, міграційний відтік молодого населення та зростання частки осіб похилого віку. Водночас, значна частка працездатного населення демонструє збереження потенціалу стабілізації соціально-економічного розвитку регіону
РИНОК ПРАЦІ
У січні 2024 р оку к ількість в акансій у Харківській о бласті с коротилася до 39% від довоєнного рівня, що вказує на суттєве зменшення пропозицій на ринку праці через військові обставини та втрату економічно активного населення через міграцію. Крім того, 80% звернень до служби зайнятості надходять від жінок, що може свідчити про гендерну нерівність у доступі до робочих місць. Попри ці виклики, Харківщина займає друге місце в Україні за кількістю працевлаштованого населення, демонструючи поступове відновлення ринку праці навіть у складних умовах. З січня 2022 року по січень 2024 року середня заробітна плата в р егіоні зросла на 1 8%, хоча це частково зумовлено підвищенням мінімальної зарплати з 6500 до 7100 гривень, і подальшим ї ї зростанням до 8000 гривень на місяць. Ринок праці в Харківській області демонструє стабільний розвиток фріланс-діяльності, що стало важливим індикатором наявності значного трудового потенціалу. Однак цей потенціал залишається недостатньо використаним, зокрема через низький рівень офіційного залучення до національної економіки, що зумовлено високою часткою доходів, що проходять через міжнародні фріланс-платформи.
СОЦІАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА
ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я
Основними викликами для системи охорони здоров’я Харківської області є значна шкода, завдана внаслідок повномасштабного вторгнення, включаючи руйнацію 433 об’єктів охорони здоров’я, тривале перебування понад 20 закладів на окупованій території, кадрові диспропорції через релокацію фахівців та зростання навантаження через велику кількість внутрішньо переміщених осіб. Попри це, мережа з 177 комунальних закладів охорони здоров’я продовжує функціонувати, обслуговуючи регіон завдяки роботі понад 34,6 тисяч медичних працівників, що свідчить про здатність системи адаптуватися до екстремальних умов
ОСВІТА
Освітній сектор Харківської області зазнав значних пошкоджень через військові дії. В умовах дистанційного навчання та зупинення діяльності частини установ головним викликом залишається підтримку зв’язків із здобувачами, забезпечення якості освіти. Освіта має відігравати ключову роль у відновленні та розвитку Харківської області в умовах післявоєнної реальності. У сучасних умовах вона може стати потужним драйвером залучення молоді до регіону та інструментом компенсації втрат кадрового потенціалу, спричинених війною
ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ
З 1 вересня 2025 року у закладах вищої освіти запроваджується базова загальновійськова підготовка. Загалом протягом 2025-2027 року планується охопити близько 103 603 здобувачів вищої освіти
НАУКОВА ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Харківська область, другий науковий центр України після Києва, має високий науково- технічний потенціал і перше місце за податковими надходженнями від наукової діяльності (32% у 2023 р.). Війна значно скоротила потенціал регіону через виїзд науковців і руйнування інфраструктури, що створює виклики для збереження його лідерських позицій у науці та інноваціях.
КУЛЬТУРА ТА МИСТЕЦТВО
Головними викликами для культурно-мистецької сфери Харківської області залишаються руйнування значної кількості закладів культури, обмеження культурно- масових заходів, перехід на дистанційні формати роботи та необхідність збереження культурної спадщини в умовах війни. Для подолання цих загроз і подальшого розвитку культурних послуг необхідно зосередитися на відновленні та покращенні матеріально- технічної бази закладів, створенні безпечних умов для їхньої діяльності, а також забезпеченні установ кадрами та створенні належних умов для працівників галузі.
ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ТА СПОРТ
Головними загрозами для фізкультурно-спортивної сфери Харківської області є руйнування інфраструктури, обмеження доступу до тренувань для тисяч вихованців, відтік тренерських кадрів та відсутність безпечних умов для занять у закладах. Стан галузі спорту Харківщини значно постраждав через дії російських окупантів, внаслідок яких було зруйновано або пошкоджено більше 57 об’єктів спортивної інфраструктури. Попередня вартість відновлення цих об’єктів складає 1,184 млрд грн.
СОЦІАЛЬНІ ТА АДМІНІСТРАТИВНІ СЕРВІСИ
Основними викликами у сфері соціального захисту Харківської області є велика кількість вразливих груп населення, які потребують підтримки, на фоні пошкоджень інфраструктури та обмеженості ресурсів. Водночас регіон демонструє адаптацію через створення Центрів життєстійкості в громадах, інтерактивної мапи соціальних послуг та запуску за- стосунку «Соціальні послуги Харківщини», що підвищують доступність соціального захисту для населення. Наразі актуальними є питання адаптації та професійного розвитку захисників і захисниць України у переході від військової служби до цивільного життя. Гострою є потреба у послугах психосоціальної підтримки та медико психологічної реабілітації, повернення захисників та захисниць України до повноцінного цивільного життя. До того ж в плив ї хньої травматизації п оширюється н а ї хні с ім’ї т а о точення. С аме врахування задоволення потреб стимулюватиме захисників і захисниць України до більш активної участі у житті громади, області, суспільства та сприятиме їхній швидкій адаптації до мирного життя. 22 % ЦНАП не використовують жодної інформаційної системи та потребують залучення цифрових інструментів для оптимізації своєї роботи, що дозволить об’єднати мережу на- дання адміністративних послуг у єдину регіональну систему. Основними загрозами є недостатнє облаштування інфраструктури для осіб з обмеженими можливостями, зокрема, низький відсоток точок з пандусами (47%), туалетними кімнатами для людей з обмеженими фізичними можливостями (25%) та табличками зі шрифтом Брайля (11%). Викликом залишається низький рівень цифровізації у вигляді автоматизованих систем керування чергою (11%) та електронної реєстрації, що обмежує доступ до зручного отримання послуг. Окремо потребує уваги забезпечення доступності онлайн-консультування (47%) та інформаційних терміналів із функціями для осіб із вада- ми зору (9%). Нерівномірний розподіл ЦНАП між районами ускладнює доступ до послуг для жителів віддалених територій, а недостатність інфраструктури та відсутність стабільного інтернету стримують розвиток онлайн-сервісів. Водночас кількість точок доступу зросла на 96% за 2022–2024 роки, відкрито нові та відновлено роботу ЦНАП на деокупованих територіях, а мобільні ЦНАП забезпечують послуги у важкодоступних районах.
ВІДПОЧИНОК І ТУРИЗМ
Під час повномасштабного вторгнення Харківщина зазнала значних втрат культурної спадщини, однак активно працює над ї ї відновленням і популяризацією туристичного потенціалу, відновивши туристсько-інформаційний центр і долучившись до всеукраїнських промо-проєктів
РОЗВИТОК БАЗОВИХ ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ ТА ІНФРАСТРУКТУРИ ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ПРОМИСЛОВІСТЬ
Основним викликом для промисловості Харківської області залишаються значні пошкодження інфраструктури через військові дії, що призвело до зупинки понад 80% підприємств у перші місяці вторгнення. Попри це, з травня 2022 року зафіксовано поступове відновлення обсягів промислового виробництва, і в 2022 році було реалізовано близько двох третин продукції від рівня 2021 року. У 2023 році цей показник склав уже близько 80%. Зміни в структурі промисловості свідчать про зменшення частки харчової промисловості та зростання частки машинобудування, зокрема виробництва транспортних засобів. Переробна галузь залишається основною в промисловій структурі області, займаючи 42% обсягу виробництва, зокрема виробництво харчових продуктів, машинобудування та транспортних засобів. Окрім цього, значний розвиток отримав оборонно- промисловий комплекс: понад 70 підприємств працюють у сферах бронетанкової техніки, ремонту військової техніки та виробництва запчастин, і майже усі великі промислові підприємства області беруть участь у виконанні замовлень для Збройних сил України та Міністерства оборони. Запорукою економічного відновлення після війни стане ефективна співпраця влади, бізнесу та міжнародних інвесторів, розробка програм кредитування реального сектору економіки, підтримка розвитку переробних галузей та індустріально-інноваційних секторів, а також запровадження програм енергоефективності.
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
Військова агресія суттєво вплинула на сільське господарство Харківської області, знищивши значну частину інфраструктури, техніки та земель, що призвело до скорочення обсягів виробництва як у рослинництві, так і в тваринництві. У 2023 році обсяги виробництва зернових культур знизилися на 50%, а продукції тваринництва — на понад 50%. Незважаючи на труднощі, Харківська область залишається важливим агропромисловим центром. У довоєнному 2021 році вона займала провідні місця по виробництву пшениці, соняшнику та молочної продукції, а також по експорту сільськогосподарської продукції. У 2024 році обсяг експорту сільськогосподарської продукції скоротився порівняно з 2021 роком, хоча його частка в загальному обсязі експорту залишилася на подібному рівні. Порівняно з довоєнним 2021 роком, у 2024 році спостерігається зменшення виробництва олії соняшникової, молока та вершків не згущених, масла вершкового, борошна пшеничного та круп на 40-65%. Також поголів'я тварин усіх видів і виробництво молока, яєць та м’яса скоротились на 40-65%. Польові роботи були проведені на 70% площ сільськогосподарських земель області (1,3 млн га), що на 7,3% більше показника 2023 року, але на 27,8% менше, ніж у 2021 році (1,8 млн га). Харківська область продовжує спеціалізуватися на виробництві олії, зернових, молочних продуктів та ковбас, що забезпечує продовольчу безпеку регіону навіть у складних умовах.
БУДІВНИЦТВО
Відновлення регіону значною мірою залежить від будівництва нового житла та ремонтів об’єктів критичної інфраструктури, що стає ключовим напрямом стабілізації економіки області.
ТРАНСПОРТ І ЗВ’ЯЗОК
Харківська область, незважаючи на високі оцінки транспортної інфраструктури, стикається зі значними викликами, пов’язаними з відновленням критично пошкоджених доріг, мостів і цифрової інфраструктури, що є ключовою умовою для забезпечення стабільної логістики та зв’язку в регіоні.
РОЗДРІБНА ТОРГІВЛЯ
У 2022 році індекс фізичного обсягу роздрібного товарообороту Харківської області знизився на 50% порівняно з 2021 роком, що вдвічі перевищує середній рівень скорочення по Україні (24,5%). У першому півріччі 2023 року оборот роздрібної торгівлі області склав понад 42 млрд грн, що на 20% більше у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року, перевищивши середній показник зростання по Україні (7,3%). У січні-червні 2023 року роздрібний товарооборот підприємств області зріс на 10% у порівнянні з відповідним періодом 2022 року, що також перевищує середній показник по Україні (4,9%).
ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Попри складні умови, в області тривають заходи з енергоефективності, впроваджуються відновлювальні джерела енергії, зокрема встановлення сонячних панелей.
ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО
ЖКГ Харківської області демонструє здатність забезпечувати базові послуги навіть за умов руйнувань і фінансових труднощів. Проте для забезпечення стабільності та якості послуг необхідні додаткові інвестиції, модернізація інфраструктури та підтримка держави. Основними зовнішніми викликами залишаються постійна загроза військових дій, що призводить до нових руйнувань та ускладнює проведення ремонтних робіт, а також економічна нестабільність, яка впливає на інвестиційну привабливість регіону. Внутрішні виклики включають високий ступінь зносу мереж, значну заборгованість підприємств та недостатній рівень розрахунків за надані послуги з боку населення. Крім того, спостерігається проблема з постачанням енергоносіїв та загальне зменшення кількості споживачів, що негативно впливає на фінансову стійкість підприємств. Для подолання цих викликів важливо залучити міжнародну допомогу, впроваджувати сучасні технології управління та координувати зусилля на місцевому та державному рівнях.
РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА
Попри складні умови, підприємства зберігають здатність адаптуватися до змін. Однак бізнес стикається з браком кваліфікованих кадрів, високими витратами на енергоносії та інфляційними очікуваннями. Інфраструктура підтримки підприємництва залишається розвиненою, але песимістичні прогнози щодо подальшого розвитку свідчать про значний вплив війни на економічну активність регіону. Забезпечення економічної стабілізації та протидія деструктивним тенденціям в бізнес секторі регіону потребують розробки адекватних компенсаторних механізмів на загальнодержавному і регіональному рівні.
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ
Станом на 31 грудня 2022 року загальний обсяг прямих іноземних інвестицій у Харківську область досяг 634,6 млн дол. США, із яких 45,7% залучено з країн ЄС. Галузева структура іноземного капіталу в Харківській області свідчить про значну концентрацію інвестицій у таких секторах, як промисловість, торгівля, операції з нерухомим майном та інформаційні технології. Такий розподіл інвестицій створює передумови для диверсифікації економіки та підтримки зайнятості в ключових галузях. Основними зовнішніми викликами, які впливають на економічний розвиток області, є військова агресія, що призводить до зменшення інвестиційної привабливості та ускладнення логістичних зв’язків. Водночас, внутрішні виклики включають необхідність відновлення пошкодженої інфраструктури та підтримки соціально- економічної стійкості регіону. Залучення коштів відбувається через механізми МТД та фінансування грантових проєктів. Ефективна робота в цій сфері є найбільш передбачуваним інструментом відновлення регіону.
ФІНАНСИ І БЮДЖЕТ
На надходження до бюджетів громад Харківської області негативно впливають активні військові дії на території області, податкові пільги, запроваджені в Україні на час війни, суттєве зниження економічної активності місцевих підприємств усіх форм власності та перереєстрація підприємств в інші регіони країни, де більш безпечна ситуація. Зменшення надходжень до загального фонду місцевих бюджетів порівняно з 2023 роком обумовлено наступним: − податок на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами, у 2024 році вилучено із дохідних джерел місцевих бюджетів та зараховується в повному обсязі до державного бюджету. Надходження даного податку до місцевих бюджетів області за минулий рік становили 4,5 млрд грн; − податок на нерухоме майно зменшився внаслідок надання Харківською міською радою пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та плати за землю на 2024 рік; − рентна плата за користування надрами загальнодержавного зменшилась через анулювання, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами по ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння», ПАТ «Укргазвидобуток», ТОВ «Пром- Енерго-Продукт». Водночас, збільшення надходжень відбулось по єдиному податку, акцизному податку, та податку на прибуток підприємств.
ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН
РОЗВИТОК ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД, ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ТИПІВ ТЕРИТОРІЙ
Харківської області зазнала руйнувань унаслідок бойових дій та окупації, що негативно позначилося на стані критичної, соціальної інфраструктури та житлового фонду. Проте громади, які затвердили стратегії розвитку після початку війни, демонструють кращу здатність до планування відновлення та розвитку. Територіальні громади області мають різний рівень фінансової спроможності, який залежить від їхнього розташування, рівня безпеки та доходів на одного мешканця. У громадах із високим рівнем спроможності спостерігаються значні капітальні видатки, тоді як громади з критичним рівнем мають високий рівень дотаційності та значний бюджетний дефіцит.