Стратегії розвитку

Стратегія розвитку Рівненської області на період до 2027 року (далі – Стратегія) є основним плановим документом розвитку Рівненщини на довгострокову перспективу.

Внесення змін до Стратегії відбувалося:

на підставі законів України «Про місцеві державні адміністрації»,
«Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України»,
«Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»;

згідно з вимогами постанов Кабінету Міністрів України від 04 серпня
2023 року № 816 «Деякі питання розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів», від 15 березня 2024 року № 305 «Деякі питання проведення моніторингу та оцінювання державної регіональної політики»;

розпорядження голови облдержадміністрації – начальника обласної військової адміністрації від 27 квітня 2023 року № 185 «Про утворення керівного комітету з підготовки проєкту змін до Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року та плану заходів на 2024 – 2027 роки із реалізації Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року»;

з урахуванням стратегічних цілей і пріоритетів, визначених Державною стратегією регіонального розвитку України на період до 2027 року;

відповідно до плану заходів з розроблення проєкту змін до Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року та плану заходів на
2024 – 2027 роки із реалізації Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року, затвердженого заступником голови Рівненської обласної державної адміністрації 08 травня 2023 року;

за методологічного супроводу експертів Західноукраїнської регіональної непідприємницької громадської організації «Волинський ресурсний центр» в рамках проєкту «Підтримка актуалізації стратегій розвитку шести регіонів України», який став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА».

Внесення змін до Стратегії зумовлене необхідністю врахування викликів, відображених у Державній стратегії регіонального розвитку на період до
2027 року, серед яких:

наслідки повномасштабної війни рф проти України та їх вплив на територіальні громади Рівненської області, підвищення ролі безпеки та стійкості до зовнішніх чинників;

набуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС, поглиблення ступеня виконання положень «Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони», перехід до початку переговорів про вступ України до ЄС;

рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку щодо необхідності забезпечення зв’язку з процесом відновлення України;

внесення змін до Закону України «Про засади державної регіональної політики»; 

міжнародні кліматичні зобов’язання України.

Під час внесення змін до Стратегії використано матеріали структурних підрозділів облдержадміністрації, територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, Інституту регіональних досліджень, Схему планування території Рівненської області, затверджену рішенням Рівненської обласної ради від 30 березня 2012 року № 598, результати досліджень науково-дослідних і проєктних установ.

При внесенні змін до Стратегії враховано результати її реалізації за період 2021 – 2023 роки.

До процесу внесення змін до Стратегії були залучені представники органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, установа «Агенція регіонального розвитку Рівненської області», суб’єкти господарювання, наукові та спеціалізовані сервісні установи, а також широке коло організацій громадянського суспільства, вітчизняні експерти.

Етапи внесення змін до Стратегії:

утворено керівний комітет щодо внесення змін до Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року, склад якого затверджено розпорядженням голови облдержадміністрації – начальника обласної військової адміністрації від 27 квітня 2023 року № 185, зі змінами від 05 червня 2024 року № 282, у складі десяти осіб;

розпорядженням голови облдержадміністрації – начальника обласної військової адміністрації 25 травня 2023 року № 235 визначено відповідальним за внесення змін до Стратегії департамент економічного розвитку і торгівлі облдержадміністрації та утворено обласну робочу групу з підготовки проєкту змін до Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року та плану заходів на 2024 – 2027 роки із реалізації Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року, у складі понад 90 осіб (далі – Робоча група);

заступником голови облдержадміністрації – головою керівного комітету з підготовки проєкту змін до Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року та плану заходів на 2024 – 2027 роки із реалізації Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року затверджено 08 травня 2023 року план заходів з розроблення проєкту змін до Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року та плану заходів на 2024 – 2027 роки із реалізації Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року;

розміщено в медіа та на офіційному вебсайті Рівненської обласної державної адміністрації інформацію про початок роботи над проєктом Стратегії та плану заходів з її реалізації;

забезпечено внесення змін до Стратегії з урахуванням отриманих від суб’єктів державної регіональної політики пропозицій;

проведено публічне громадське обговорення змін до Стратегії;

проведено стратегічну екологічну оцінку проєкту змін до Стратегії;

оприлюднено звіт про результати розгляду пропозицій, поданих до проєкту змін до Стратегії суб’єктами державної регіональної політики, заінтересованими сторонами та вигодонабувачами (бенефіціарами);

подано оновлений проєкт Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року до Міністерства розвитку громад та територій України для отримання висновку про відповідність проєкту Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року встановленим вимогам щодо його підготовки, стратегічних цілях і пріоритетах, визначених Державною стратегією регіонального розвитку України.

Моделювання сценаріїв розвитку Рівненської області на період до
2027 року здійснюється з урахуванням таких факторів:

Україна втратила значний економічний потенціал, податкові та митні надходження, робочі місця. Відтак, підтримка бюджету значною мірою здійснюється за рахунок зовнішньої допомоги;

складні соціально-економічні, безпекові умови, в яких знаходиться Україна, а також початок діалогу про можливості вступу в Європейський Союз вимагають від української влади інтенсивного проведення реформ. Однією зі сфер, яка зазнає змін та набуде більшої ваги, буде державна регіональна політика. Ймовірно, будуть удосконалені цифрові інструменти для більш тісного зв’язку між елементами планування – фінансування – реалізації –моніторингу проєктів регіонального розвитку;

залучення значної частини ресурсів у рамках Програми ЄС «Підтримка України» буде залежати від ефективності впровадження Україною внутрішніх реформ;

передбачається нарощення міжнародної грантової підтримки, що може мати позитивний вплив на поширення навичок проєктного управління серед представників органів влади, органів місцевого самоврядування, організацій громадянського суспільства, бізнесу;

зростання світового попиту на продукцію сільського господарства та харчової промисловості стимулюватиме виробників підвищувати якість продукції, у тому числі впроваджувати стандарти Європейського Союзу;

суттєве погіршення платіжного балансу через втрату економічного потенціалу стимулює українську владу оптимізувати бюджетні видатки і застосовувати більш широкий спектр інструментів розвитку бізнесу;

дефіцит кадрів, який вже зараз відчуває значна частина підприємств, буде ставати дедалі гострішим в умовах продовження воєнних дій, і збережеться також після їх припинення;

внаслідок впливу повномасштабної війни в Україні зазнала суттєвої трансформації транспортна логістика, зокрема, на період воєнних дій закрився білоруський напрям та авіаперевезення, суттєво ускладнилися морські перевезення, посилилися залізничні та автомобільні перевезення у напрямах країн ЄС;

посилення безпекових умов для забезпечення життєдіяльності, підтримка енергонезалежності стали більш актуальними та будуть залишатися в переліку пріоритетів у середньостроковій перспективі. Частина територій України на відстані 30 км до кордонів з рф та Білоруссю стали високоризикованими для економічного використання, і матимуть такий статус надовго після завершення воєнних дій;

у найближче десятиліття буде спостерігатися зростання попиту на послуги у сфері охорони здоров’я, а також реабілітації та реінтеграції постраждалих унаслідок війни осіб.

РІВНЕНЩИНА – лідер Північно-Західного регіону України, територія зі сприятливим інвестиційним кліматом, розвиненою інфраструктурою та унікальними природними ресурсами, де створено рівні можливості для ведення бізнесу та  гармонійного розвитку людини.

Досягнення цілей Стратегії здійснюватиметься через виконання комплексу організаційних, фінансових та інформаційних заходів, які будуть впроваджуватися суб‘єктами регіонального розвитку області відповідно до плану заходів з реалізації Стратегії, регіональних програм, узгоджених із Стратегією, а також рішень органів місцевого самоврядування, що приймаються для досягнення стратегічних цілей.

Черговість та етапи досягнення завдань визначатимуться строками здійснення заходів, які будуть передбачені планом заходів з реалізації Стратегії. У відповідності із постановою Кабінету Міністрів України
від 04 серпня 2023 року № 816 «Деякі питання розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації та проведення моніторингу, реалізації зазначених стратегій і планів заходів» проєкт плану заходів повинен бути розроблений та поданий на затвердження не пізніше ніж через три місяці після затвердження регіональної стратегії.

Для виконання завдань Стратегії можливе використання таких джерел фінансування:

місцеві бюджети;

Державний фонд регіонального розвитку;

державні цільові програми та бюджетні програми центральних органів виконавчої влади, що спрямовуються на розвиток відповідних сфер у регіонах;

субвенції, інші трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам;

програми допомоги і гранти Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ;

інвестиції за рахунок власних коштів підприємств, у тому числі на умовах державно-приватного партнерства;

кошти інвесторів, власні кошти підприємств.

Для досягнення цілей та виконання завдань, визначених у Стратегії,  може бути передбачено розроблення місцевих програм розвитку, а також можуть бути враховані чинні місцеві програми розвитку, що впроваджуються (назви програм наведені без зазначення періоду): 

1. Програма розвитку малого і середнього підприємництва у Рівненській області. 

2. Програма розвитку інвестиційної діяльності в Рівненській області. 

3. Програма економічного та соціального розвитку Рівненської області. 

4. Програма зайнятості населення Рівненської області. 

5. Комплексна програма розвитку агропромислового комплексу Рівненської області. 

6. Програма збереження та відтворення водних біоресурсів, розвитку аквакультури, любительського і спортивного рибальства в Рівненській області. 

7. Програма розвитку дорожнього господарства Рівненської області. 

8. Цільова програма створення та ведення містобудівного кадастру в Рівненській області. 

9. Комплексна програма енергоефективності Рівненської області. 

10. Обласна програма охорони навколишнього природного середовища. 

11. Комплексна програма підтримки внутрішньо переміщених осіб у Рівненській області.

12. Програма розвитку фізичної культури і спорту в Рівненській області.

13. Обласна програма розвитку міжнародного територіального співробітництва.

14. Обласна програма забезпечення поінформованості населення та сприяння розвитку інформаційного простору Рівненської області.

15. Обласна цільова програма сприяння розвитку громадянського суспільства в Рівненській області.

16. Програма інформатизації Рівненської області.

17. Обласна програма розвитку, підтримки комунальних закладів охорони здоров’я Рівненської обласної ради та покращення надання населенню медичних послуг.

18. Програма реконструкції, удосконалення, розвитку та утримання територіальної автоматизованої системи централізованого оповіщення цивільного захисту Рівненської області.

19. Обласна комплексна програма ветеранської політики.

20. Програма розвитку освіти Рівненської області.

21. Програма розвитку туризму в Рівненській області.

22. Регіональна цільова програма запобігання виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та протидії пожежам у природних екосистемах Рівненської області.

І. Загальна характеристика Рівненської області

Рівненська область як адміністративно-територіальна одиниця у складі України утворена 04 грудня 1939 року. Область розташована на північному заході України, охоплює східні частини Волинського Полісся, Волинської височини та малого Полісся і західну окраїну Центрального (Житомирського) Полісся. Межує з Волинською, Житомирською, Хмельницькою, Тернопільською, Львівською областями.

За характером рельєфу поділяється на дві частини: північну в межах Поліської низовини і південну, підвищену, що займає північну окраїну Волинсько-Подільської височини.

Область має вигідне територіально-географічне розташування із значним транзитним потенціалом. Територію області перетинають транспортні коридори: Критський транспортний коридор № 3 (Краківець – Львів – Рівне – Житомир – Київ), Критський транспортний коридор № 5 (Косини – Чоп – Стрий – Львів – Рівне – Сарни), Європа – Азія (Краківець – Львів – Рівне – Житомир – Київ – Полтава – Харків – Дебальцеве – Ізварине) та Балтійське море – Чорне море (Ягодин – Ковель – Луцьк – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Умань – порти Чорного моря).

Мережа автомобільних доріг загального користування Рівненської області на 01.01.2024 становить 5162,9 кілометра, із них: дороги державного значення – 2020,6 кілометра та дороги місцевого значення – 3142,3 кілометра.

Площа лісів становить 818,6 тис. гектарів, лісистість – 40,8 відсотка. Природно-заповідний фонд становить 331 об’єкт загальною площею
229,1 тис. гектарів, що становить 11,4 відсотка загальної площі області.

Територія області – 20,1 тис. кв. кілометрів (3,3 відсотка території України), простягається із заходу на схід на 130 кілометрів, з півночі
на південь – на 210 кілометрів.

За адміністративно-територіальним поділом область включає
4 райони, 11 міст, 16 селищ, 999 сільських населених пунктів. Обласний центр місто Рівне з чисельністю населення 243,9 тис. осіб.

На Рівненщині сформовано 64 територіальні громади. 

Населення області на 01 січня 2022 року становило 1141,8 тис. осіб
(2,7 відсотка населення України), у тому числі у міських поселеннях –
541,8 тис. осіб (47,5 відсотка населення області), у сільській місцевості –
600 тис. осіб (52,5 відсотка). Щільність населення – 57 осіб на 1 кв. кілометр.

У всіх сферах економічної діяльності у 2021 році зайнято 455,2 тис. осіб,
у тому числі в оптовій та роздрібній торгівлі – 128,5 тис. осіб, промисловості – 63,2 тис. осіб, сільському господарстві – 78,0 тис. осіб, в інших галузях –
185,5 тис. осіб.

Провідне місце в економіці області займають промисловість та сільське господарство. 

У промисловому комплексі області працює 1029 підприємств (включаючи малі підприємства). 

Провідні галузі промисловості області – виробництво та постачання електроенергії; харчова промисловість; виробництво будматеріалів і скловиробів; виготовлення виробів з деревини; машинобудування; виробництво меблів; хімічна промисловість; текстильна та добувна  промисловість.

Питома вага Рівненської області у загальнодержавному обсязі реалізованої промислової продукції становить 3,4 відсотка (за підсумками
2023 року, 10 місце серед регіонів України).

В області функціонують три електростанції: філія «Відокремлений підрозділ «Рівненська АЕС» акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», дві мінігідроелектростанції в
смт Млинів та с. Хрінники.

Основними напрямами розвитку сільського господарства є вирощування зернових та зернобобових культур, технічних культур (цукрових буряків, ріпаку, соняшника), картоплі, овочів та виробництво продукції тваринництва (м’яса, молока, яєць). 

У структурі валової продукції сільського господарства (за всіма категоріями господарств) галузь тваринництва становить 22 відсотки, рослинництва – 78 відсотків. 

Загальна площа сільськогосподарських угідь становить 922,2 тис. гектарів, у тому числі орних земель – 658,5 тис. гектарів (71,4 відсотка).

Транспортне обслуговування господарського комплексу і населення області здійснюється трьома видами транспорту – залізничним, автомобільним і повітряним. 

Вузлові станції Рівне, Здолбунів і Сарни обслуговують численні залізничні магістралі, що перетинають територію області. Експлуатаційна довжина залізничних колій у межах Рівненської області становить
542,1 кілометра, 147,3 кілометра з яких – електрифіковані (36 залізничних станцій). 

Рівненський аеропорт має статус міжнародного, може приймати літаки всіх типів, входить до переліку пунктів пропуску на митному кордоні підакцизних товарів.

Поблизу м. Рівне функціонує мультимодальний термінал із власною митною зоною загальною площею 12 гектарів для здійснення складського зберігання товарів та надання послуг з організації міжнародних перевезень вантажів. Налагоджено рух вантажів між ключовими логістичними центрами України в порти Балтії та інших держав Європейського Союзу, а також дальнього зарубіжжя, в тому числі країн Африки, США, Китаю.

У сфері торговельного обслуговування населення мережа підприємств торгівлі та ресторанного господарства області нараховує 9,2 тис. підприємств різних форм власності.

В області здійснюють підприємницьку діяльність 57786 – малих та
309 – середніх суб’єктів підприємництва. 

Кількість фізичних осіб – підприємців зросла на 15,4 відсотка і становить майже 44,7 тис. осіб. 

В області функціонує 137 великих і середніх промислових підприємств різної форми власності, а також 892 малих промислових підприємства.

Питома вага зайнятих на малих і середніх підприємствах перевищує
95 відсотків зайнятих на підприємствах області. Суб’єкти малого та середнього підприємництва забезпечують понад 82,2 відсотка загального обсягу реалізованої в області продукції. 

Кількість суб’єктів підприємницької діяльності у розрахунку на
10 тис. наявного населення області у 2020 році становила 52 одиниці.

Зовнішньоторговельні операції область здійснює з партнерами
120 країн світу. Основними економічними партнерами області є Польща, Німеччина, Угорщина, Італія, Франція, Румунія, Швейцарія.

У товарній структурі експорту найбільша питома вага продукції деревообробної промисловості, продукти рослинного походження, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, вироби зі скла та каменю, цемент, меблі.

У системі освіти області функціонують 12 закладів вищої освіти
(5 університетів, 1 академія, 6 інститутів) та 21 заклад фахової переддипломної освіти, 19 закладів професійної (професійно-технічної) освіти, 541 заклад загальної середньої освіти (у тому числі 8 – приватної форми власності),
519 закладів дошкільної освіти. 

У галузі охорони здоров’я області функціонує 97 закладів (з них
43 стаціонарні), 36 центрів первинної медичної допомоги (до структури центрів входять 212 амбулаторій загальної практики – сімейної медицини,
479 фельдшерсько – акушерських пунктів та 64 пункти здоров’я), 2 самостійні лікарські амбулаторно-поліклінічні заклади.

Мережа культурно-освітніх установ області: 2 обласні театри – комунальний заклад «Рівненський обласний академічний український
музично-драматичний театр» Рівненської обласної ради та комунальний заклад «Рівненський академічний обласний театр ляльок» Рівненської обласної ради,
1 філармонія – комунальний заклад «Рівненська обласна філармонія» Рівненської обласної ради, 535 публічних і публічно-шкільних бібліотек,
659 установ клубного типу, 12 музеїв, 3 заповідники (з них 2 – обласні та
1 – національний), 38 мистецьких шкіл, 2 парки культури і відпочинку та зоопарк.

На державному обліку перебуває 2380 пам’яток культурної спадщини, з них 1100 пам’яток археології (16 – національного значення), 863 пам’ятки історії, 343 пам’ятки архітектури та містобудування (65 – національного значення), 61 пам’ятка монументального мистецтва, 13 пам’яток садово- паркового мистецтва.

У системі соціального захисту населення області функціонує
10 територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг), 24 центри соціальних послуг, 6 відділів соціального захисту населення, в яких функціонують 11 стаціонарних відділень, розрахованих на
273 ліжко-місця.

На базі КП «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» Рівненської обласної ради створено Республіканський центр лікування та реабілітації наслідків нейротравми.

У системі соціального захисту області функціонує комунальний заклад «Рівненський обласний центр комплексної реабілітації» Рівненської обласної ради – реабілітаційна установа.

Рівненщина має значний рекреаційний потенціал: 149 річок загальною довжиною 3,9 тис. кілометрів (найбільші – Прип’ять, Стир, Горинь, Іква, Льва, Случ, Ствига), 151 озеро (найбільші – Нобель, Біле, Острівське), 12 водосховищ, 1546 ставів, 331 природно-заповідний об’єкт.

ІІ. Природні ресурси Рівненської області

Рівненщина розташована на північному заході України, охоплює східні частини Волинського Полісся, Волинської височини та Малого Полісся і західну окраїну Центрального (Житомирського) Полісся.

Характерною ознакою географічного розташування області є загальна рівнинність її поверхні при незначному нахилі території з півдня на північ, що позначилося на спрямуванні головних водних артерій, створенні сприятливих умов для формування широких заболочених просторів і відобразилося на характері розселення та веденні господарства.

Земельні ресурси

Територія області становить 2005,1 тис. гектарів, з них: сільськогосподарські угіддя – 922 тис. гектарів (46 відсотків), ліси та лісовкриті площі – 818,6 тис. гектарів (40,8 відсотка), під водою – 43,2 тис. гектарів
(2,1 відсотка), відкриті заболочені землі – 95,5 тис. гектарів (4,8 відсотка), забудовані землі – 86,4 тис. гектарів (4,3 відсотка), інші землі – 
39,2 тис. гектарів (2 відсотки).

Для сільськогосподарських угідь Рівненської області характерна велика строкатість ґрунтового покриву. Це пояснюється її географічним розташуванням на території трьох природних зон – Лісостепу, Полісся та Малого Полісся. 

У північній частині області найпоширенішими є ґрунти дерново-підзолистого типу ґрунтоутворення різного ступеня оглеєності, які мають низьку природну родючість.

Ґрунти південної частини області представлені в основному сірими лісовими опідзоленими та чорноземами малогумусними зі слідами опідзолення.

Територія між Рівненсько-Волинською та Кам’янець-Подільською височинами характеризується ґрунтами на продуктах вивітрювання карбонатних порід.

При цьому, ґрунти в зоні лісостепу мають гірші фізико-хімічні показники у зв’язку із ерозійними процесами та формуванням еродованих ґрунтів.

Інтегральним показником, який визначає стан природної родючості ґрунту, є рівень гумусу. Ґрунти з низьким (менше 2 відсотків) вмістом гумусу поширені в усіх ґрунтово-кліматичних зонах і займають 42,9 відсотка території області.

Середньозважений показник вмісту гумусу у ґрунтах області становить 2,48 відсотка.

Станом на 01.01.2023 проведення хімічної меліорації потребують середньо- та сильнокислі ґрунти загальною площею 7,94 тис. гектарів сільськогосподарських угідь. 

Останніми роками площі з кислими ґрунтами істотно збільшуються. Причому це зростання відбувається за рахунок істотного збільшення сильнокислих і дуже сильнокислих ґрунтів. 

Причинами зростання цих площ є техногенне забруднення ґрунтів, використання фізіологічно кислих мінеральних добрив, зменшення внесення органічних добрив, а також тривале нехтування заходами хімічної меліорації, що в свою чергу сприяє декальцинації ґрунтів, трансформації слабокислих ґрунтів в середньо- і сильнокислі. Зростання цих площ підтверджує невиконання сільськогосподарськими виробниками в повній мірі заходів із вапнування ґрунтів і підбору сівозмін.

Висновок:

Існує певна строкатість ґрунтового покриву в області, зокрема якість ґрунтів на поліссі значно нижча, ніж у лісостеповій зоні. 

Однак в цілому земельні ресурси Рівненщини сприяють розвитку багатопрофільного сільського господарства з певною спеціалізацією як для лісостепових, так і поліських районів.

Лісові ресурси

Лісовий фонд області становить 818,6 тис. гектарів або 40,8 відсотка території області. З них площа лісів філій ДП «Ліси України» – 
716,7 тис. гектарів (що становить 85 відсотків загального лісового фонду області), решта – інших лісокористувачів (військовий лісгосп, селянські ліси, лісові кооперативи тощо).

Лісові масиви на території області розміщені нерівномірно, в основному зосереджені в її північній частині. Тому лісистість в різних районах області коливається від 5,7 відсотка в Гощанському районі до 57,2 відсотка – 
у Рокитнівському районі. 

Запас деревини в лісах Рівненщини, які знаходяться в користуванні
ДП «Ліси України», становить 112 тис. куб. метрів. Середня щорічна зміна запасу на 1 гектар – 4 куб. метри. В області відбувається поступове збільшення запасу, що підтверджує значний економічний і природоохоронний потенціал наших лісів.

Площа земель, вкритих лісовою рослинністю, становить
671,6 тис. гектарів.

Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель області
Середній запас на 1 гектар лісовкритих площ – 210 куб. метрів. Середній річний приріст деревини – 3,9 куб. метрів/гектар. Середній вік насаджень – 
54 роки.

Висновок:

Лісові ресурси області є достатніми для забезпечення розвитку деревообробної, меблевої промисловості, а також туристично-рекреаційної сфери.

Разом з тим, потребує постійної уваги та фінансування робота із відтворення лісів та рекультивації земель, порушених внаслідок незаконного видобутку бурштину, піску та інших корисних копалин, протидії зниженню рівня ґрунтових вод, що, серед іншого, призводить до масового всихання дерев.  

Крім того, з метою запобігання поширенню осередків усихання соснових насаджень необхідно здійснювати вчасне вилучення свіжозаселених шкідниками дерев.

Водні ресурси

Водне господарство є складовою господарського комплексу області та має значний вплив на розвиток і розміщення продуктивних сил.

Рівненщина, як і більшість областей західного і північного регіонів України, багата на поверхневі води. Територією області протікає 149 річок довжиною понад 10 кілометрів, знаходиться 12 водосховищ, 1546 ставків.

В області налічується 151 озеро, загальна площа цих природних водойм становить 30,52 кв. кілометрів, а сумарний об’єм води в них сягає майже
45,67 млн куб. метрів. Майже всі озера зосереджені у поліській частині області. Найбільші серед озер Рівненщини – Нобель та Біле. Озеро Біле має максимальну глибину 26,8 метра. Нобель розташоване в заплаві Прип’яті, його максимальна глибина 11,3 метра. Крім того, на заплавах великих річок налічується близько 750 заплавних і старичних водойм, площа яких, як і обриси берегів та водозапаси, можуть змінюватися з року в рік та упродовж року у досить значних межах.

Таблиця 1. Загальна характеристика водних об’єктів
Рівненської області

Саме заплавні озера становлять найчисельнішу генетичну групу природних водойм Рівненщини. Другу велику групу природних водойм в області становлять карстові озера, які особливо поширені у північно-західній її частині. В області налічується 12 водосховищ, з них 7 руслових, 5 наливних. Найбільші водосховища – Хрінницьке на річці Стир і Млинівське на річці Іква.

Серед річок області одна велика (Прип’ять), шість середніх (Стир, Іква, Горинь, Случ, Ствига, Льва) та 142 малі.

Загальний об’єм поверхневих водних ресурсів у середньоводний рік становить 7,34 куб. кілометрів, які формуються за рахунок притоку транзитних річкових вод із суміжних областей (5,38 куб. кілометрів) і річкового стоку місцевого формування (1,96 куб. кілометрів).

На території області протікають 18 річок міжобласного та міждержавного значення, всі річки належать до басейну правої притоки Дніпра – річки Прип’ять.

Таблиця 2. Основні показники використання і відведення води

У 2022 році водокористувачами області забрано з природних водних об’єктів 104,48 млн куб. метрів прісної води, в тому числі 69,107 млн куб. метрів з поверхневих джерел і 35,377 млн куб. метрів з підземних водоносних горизонтів.

Таблиця 3. Використання та відведення води в розрізі 

адміністративно-територіальних одиниць Рівненської області

млн куб. метрів

Забір води за галузями економіки в області у 2022 році становив: 

промисловість – 64,717 млн куб. метрів; 

сільське господарство – 0,039 млн куб. метрів; 

риборозведення – 3,63 млн куб. метрів; 

житлово-комунальне господарство – 14,903 млн куб. метрів; 

інші галузі – 0,602 млн куб. метрів.

Висновок:

Водний потенціал Рівненської області дозволяє забезпечувати водними ресурсами всі галузі економіки, у яких у процесі виробництва використовуються підземні та поверхневі води, та стимулює розвиток рибогосподарських підприємств, туристично-рекреаційної сфери.

Важливим напрямом збереження водних ресурсів є їх раціональне та дбайливе використання у технологічних процесах виробництва підприємствами – водокористувачами.

З метою відновлення, охорони та відтворення водних ресурсів органам місцевої влади спільно із зацікавленими сторонами необхідно проводити упорядкування і відновлення водних джерел, утримувати в належному стані водоохоронні зони водних об’єктів, упорядковувати русла рік, струмків і інших водотоків.

Потребує першочергової уваги питання відновлення та реконструкції меліоративної системи, активна протидія зниженню рівня ґрунтових вод, передусім на землях лісового фонду, із залученням відповідних розробок науковців.

Мінерально-сировинні ресурси

В області станом на 01.01.2023 обліковуються 384 родовища з 18 видів різноманітних корисних копалин, з яких 121 експлуатується.

Мінерально-сировинна база області на 29,1 відсотка складається з твердих корисних копалин паливно-енергетичного напряму – торфу; на
41,5 відсотка – із сировини для виробництва будівельних матеріалів;
14,7 відсотка – це питні, технічні та мінеральні підземні води, 4,1 відсотка –гірничорудні та 10,2 відсотка – гірничо-хімічні корисні копалини.

Таблиця 4. Стан мінерально-сировинної бази Рівненської області
на 01.01.2023

Примітка:

* в чисельнику промислові запаси, в знаменнику – категорії С2

** в чисельнику запаси категорії С1, в знаменнику – категорії С2 

Основні родовища торфу Рівненщини пов’язані з низинними болотами і зосереджені у північній частині області, де за запасами виділяються родовища Морочне, Дубняки, Кремінне. Потужність торфу в окремих родовищах Рівненського Полісся сягає 7 – 8 метрів. Дещо менші за масштабами і запасами торфу родовища Малого Полісся (Верба, Майдан у Дубенському районі). Торф використовується як паливо для комунальних потреб та, частково, як добриво для сільського господарства.

У 2022 році видобуток торфу здійснювали 4 підприємства з 11, які володіють спецдозволами з видобування торфу на родовищах, зокрема:
ТОВ «Торф Ленд Україна» на родовищах Морочне – 1 та Морочне – 2,
ТОВ «Рівнеенергоальянс» – родовищі Вілія, ДП «Рівнеторф» – родовищі Старники та ВКФ «Несподіваний шанс» – Кутянка – Вілія; два перших з них в обмеженій кількості, у зв’язку з розташуванням родовищ в безпосередній близькості до кордону з Білоруссю.

На Рівненщині обліковуються 37 родовищ сапропелю із запасами
7,65 млн тонн, які зосереджені в північних районах області. Основна сфера використання сапропелю: добрива, мінерально-вітамінні добавки для харчування птиці, великої рогатої худоби, лікувальні грязі. Жодне з родовищ не розробляється.

У Рівненському районі, в межах Здолбунівського вузла геологорозвідувальними роботами виявлено і оцінено шість ділянок з неглибоким (до 20 метрів) заляганням покладів зернистих фосфоритів із сумарними запасами 81,1 млн тонн руди або 4,9 млн тонн P2O5. Детально розвідане Милятинське родовище зернистих фосфоритів експлуатується
ПрАТ «Західноукраїнська гірнича компанія», фосфорити якого є унікальним комплексним добривом і меліорантом одночасно, що відновлюють родючість ґрунтів і покращують якість врожаїв. Однак, тривалий час родовище не розробляється.

Рівненщина володіє унікальною сировинною базою таких корисних копалин, як базальт і бурштин, видобуток яких здійснюється в області і становить: базальтів – 100 відсотків, бурштину – до 80 відсотків  від загального видобутку в Україні. 

Єдиним постачальником базальтової сировини (щебінь, крихта) для виробництва мінеральної вати та волокон і виготовлення на їх основі широкого асортименту ефективних теплоізоляційних виробів на підприємствах України, є ПрАТ «Івано-Долинський спецкар’єр», яке розробляє однойменне родовище базальтів. Проте, розвиток такого виробництва в області відсутній. 

Станом на 01.01.2023 обліковуються вісім родовищ бурштину, з яких
5 експлуатуються – Золоте, Клесівське (ділянки: Пугач та Федорівська) та Томашгородське у Сарненському, Володимирець Східний та Каноничі – Вараському районах.

Видобуток бурштину у 2022 році на родовищах здійснювали два підприємства: ТОВ «Технобуд» на Федорівській ділянці Клесівського родовища та ТОВ «Центр «Сонячне ремесло» на родовищі Володимирець Східний, який відповідно становить 4116 та 8845 кілограмів.

З 2020 року запрацював ефективний механізм продажу спеціальних дозволів на користування надрами на відкритих електронних торгах, що дало можливість значною мірою врегулювати ситуацію з незаконним видобутком бурштину і придбанням спецдозволів на проведення геологорозвідувальних робіт на перспективних ділянках  та видобування бурштину на родовищах.

За три роки через електронні аукціони було реалізовано 65 спеціальних дозволів на користування бурштиноносними ділянками, з них, 6 – у 2020 році, 46 – у 2021 році та 13 – у 2022 році. На 5 ділянках в 2022 році проводилися геологорозвідувальні роботи та дослідно – промисловий видобуток бурштину, який в загальному становив 2142 кілограми.

З 2020 року спостерігаються позитивні результати у легальному видобутку бурштину, зокрема, видобуток бурштину в області зріс в рази: у 2019 році він становив 948,7 кілограма, 2020 – 3448,4 кілограма, 2021 – 8102,9 кілограма, 2022 – 15103 кілограми, тобто майже в 16 разів порівняно з 2019 роком.

Пошуковими роботами визначений Рівненсько – Волинський міднорудний район загальною площею 98 кв. кілометрів, який охоплює частину Рівненської області (Вараський та Рівненський райони), де знаходиться Рафалівський міднорудний вузол. За прогнозною оцінкою в його надрах зосереджено до
25 млн тонн самородної міді, а в окремих вузлах – до 4 – 5 млн тонн. Через відсутність фінансування, геологорозвідувальні роботи в межах Рафалівського вузла припинені.

Будівельна індустрія області спирається, в основному, на власну сировинну базу, головними напрямами якої є розробка родовищ крейди, цементної та цегельної сировини, каменю будівельного і облицювального, піску будівельного.

На території області налічується понад 150 родовищ різноманітних корисних копалин, які застосовуються у будівництві, з них більше
60 розробляється.

У 2022 році видобуток будівельної сировини у порівнянні з 2021 роком скоротився в середньому на 30 відсотків.

У Рівненській області працює один із найпотужніших в Україні цементних заводів – філія «Волинь-Цемент» ПрАТ «Дікергофф Цемент Україна», який виробляє близько 10 відсотків загальноукраїнського обсягу цементу.

Основні водоносні горизонти підземних питних і технічних вод родовищ приурочені до верхньокрейдяних відкладів, силурійських вапняків та пісковиків, верхньопротерозойських пісковиків та тріщинної зони кристалічних порід докембрію.

З мінеральних вод найбільше поширення в області мають хлоридно-гідрокарбонатно-натрієві питні води миргородського типу, запаси яких розвідані в селах Малий Мидськ, Жобрин, і Олександрія – Рівненського, селищі Степань – Сарненського районів та містах Березне і Острог.

На шести родовищах: Жобринське (ділянки Жобринська та Водограйна), Маломидське, Острозьке, Острозьке – 1 та Степанське здійснюється видобуток та промисловий розлив мінеральних лікувально-столових вод в скляний посуд і поліетиленову тару для внутрішнього застосування.

Основні родовища корисних копалин Рівненської області

Висновок:

Вагомий ресурсний потенціал корисних копалин забезпечує належну сировинну базу для розвитку виробництва будівельних матеріалів та скловиробів, альтернативної енергетики.

Разом з тим, ефективне використання корисних копалин і забезпечення при цьому охорони довкілля потребує значних організаційних та фінансових ресурсів.